Чоловіче безпліддя

Безпліддям у чоловіків вважається стан, коли не вдається запліднити яйцеклітину протягом року незахищених регулярних сексуальних стосунків. За статистикою понад 43% статевозрілих чоловіків страждають на різні форми порушення фертильності.

Існує первинне і вторинне безпліддя у чоловіків. При первинному безплідді чоловік від початку не здатен зачати дитину. Вторинне безпліддя може виникнути у тих, у кого раніше зачаття було можливим, але внаслідок набутих патологій або захворювань більше не настає.

Також вирізняють абсолютний і відносний типи безпліддя. У першому випадку надії на потомство немає, у другому – для продовження роду знадобиться більше часу.

Існують чотири форми захворювання:

• Секреторна форма (пов’язана із захворюванням яєчок).
• Екскреторний варіант (хронічне запалення або патологія придатків яєчок, статевих залоз, непрохідність сім’явивідних шляхів).
• Змішане безпліддя (причина – інфекційні та запальні захворювання органів малого тазу).
• Ідіопатична форма (причини – поза статевою сферою).

У 90% у чоловіків перебіг захворювання є безсимптомним і проявляється у тому, що жінка з хорошими репродуктивними характеристиками не вагітніє. Серед можливих явних ознак безпліддя у чоловіків:

• Вроджені патології, які можна усунути лише клінічним шляхом.
• Видимі наслідки гормональних порушень: ожиріння, недорозвиненість яєчок.
• Каламутна сеча після статевого акту.

Непрямими симптомами порушення репродуктивної функції можуть бути біль під час сексу, особливо в ділянці яєчок і мошонки; зниження рівня еякуляту і потенції.

Існує чимало причин чоловічого безпліддя. І не всі вони легко піддаються лікуванню. Іноді чоловіче безпліддя проявляється через сукупність різних причин і чинників. Ними можуть бути імунологічні або генетичні хромосомні порушення, інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом.

Основними причинами чоловічого безпліддя є:

1. Варикоцеле. Це розширення вен (варикоз) сім’яного канатика і на поверхні яєчка. Застій венозної крові провокує підвищення температури в яєчку, що призводить до погіршення здатності запліднювати жіночі статеві клітини. У чоловіків з безпліддям варикоцеле зустрічається в 40% випадків. Причини можуть бути в спадковості, підвищених фізичних навантаженнях або в захворюваннях, що зумовлюють підвищення внутрішньочеревного тиску. Симптоми варикоцеле: тягнучий біль у паховій зоні, яєчках, мошонці. Посилення болю спостерігається під час фізичних навантажень. Така патологія частіше лікується хірургічним шляхом.
2. Захворювання яєчок, що призводять до зниження продукції, а часом і до повної відсутності сперматозоїдів (азооспермії). Причинами таких явищ можуть бути як вроджені аномалії, так і потрапляння інфекції, перенесена свинка (паротит).
3. Порушена прохідність сім’явивідного каналу, внаслідок чого різко зменшується кількість сперматозоїдів у еякуляті або вони відсутні. Серед причин цього захворювання – інфекції, що передаються статевим шляхом, перенесені оперативні втручання, травми тощо.
4. Наявність антиспермальних тіл, що нерідко виникає після перенесених травм і операцій, коли імунна система чоловіка припиняє сприймати сперматозоїди як «рідні» клітини організму. Причиною цього можуть бути пошкодження яєчка, варикоцеле, бактеріальні або вірусні інфекції та інші захворювання.
5. Хронічні захворювання. Унаслідок таких захворювань, як простатит, уретрит, орхіт (запалення яєчка) виникають запальні процеси в порожнині яєчок, в уретрі, передміхуровій залозі. Це призводить до зниженого синтезу сперми.
6. Порушення в гормональній системі, що зумовлюють гіпоплазію яєчок (тобто зменшення яєчок в розмірах і структурі), зниження рівня чоловічого гормону тестостерону в крові, а також повна відсутність сперматозоїдів в еякуляті. Причиною гормональних збоїв бувають: цукровий діабет, гіпотиреоз, тиреотоксикоз, серцево-судинні захворювання тощо. До гормональних порушень також можуть призвести проблеми із сечовипусканням, що буває при аденомі простати. Симптоми при гормональному дисбалансі: підвищена стомлюваність, зниження статевої та фізичної активності, збільшення ваги, особливо у ділянці живота, або різке її зменшення, набухання молочних залоз, напади дратівливості, агресії, зниження ерекції.
7. Вроджені захворювання, такі як недорозвинення статевих органів та їх відсутність, крипторхізм (неопущення яєчок з черевної порожнини в мошонку), перекручування яєчка, гіпоспадія (неправильне розташування сечовипускального каналу, що призводить до неможливості потрапляння сперми в піхву). Лікування чоловічого безпліддя в цьому випадку найчастіше передбачає хірургічне втручання.
8. Порушення еякуляції, тобто сім’явиверження відбувається або раніше, ніж це необхідно для зачаття, або пізніше.

У більшості випадків (95%) чоловіче безпліддя пов’язане з поганою якістю сперми.

Серед факторів, що негативно впливають на якість сперми:

• перегрівання яєчок у лазні, гарячих ваннах;
• вроджені та набуті аномалії репродуктивних органів;
• варикозне розширення вен сім’яного канатика;
• інфекційні захворювання сечостатевої системи;
• гормональні порушення й ожиріння;
• низька фізична активність.
• вплив алкоголю, наркотиків і тютюну.

Якщо виникла потреба у фаховій допомозі лікаря, то передусім треба пройти обстеження:

• Консультації уролога/андролога з оглядом передміхурової залози і консультації за результатами проведених досліджень.
• УЗД нирок, сечового міхура, простати.
• Лабораторні дослідження: аналіз сечі, мікроскопія урогенітальних виділень і секрету простати, аналіз крові, мазка, спермограма та ін.

Після з’ясування причини лікар визначає, як лікувати безпліддя, підбирає індивідуальну програму терапії.

Існує кілька етапів лікування чоловічого безпліддя:

1. За допомогою медикаментозних препаратів. Призначення тих чи інших ліків залежить від причини безпліддя. Наприклад, для лікування інфекції та запального процесу призначають антибактеріальні препарати; якщо є порушення в гормональній сфері, то вдаються до замісної гормональної терапії. Якщо ж безпліддя виникло внаслідок погіршення якості сперми, то насамперед потрібен прийом вітамінних комплексів, імунокоригувальних препаратів. 
2. Хірургічне лікування. Застосовується, якщо перешкодою на шляху сперматозоїдів є післяопераційні рубці, варикоцеле, грижі або пухлини. Безумовно, цю проблему не можна вирішити за допомогою консервативних методів лікування, але й за допомогою операції не завжди вдається досягти бажаного результату, особливо якщо пацієнт уже досяг зрілого віку.
3. Метод ІКСІ, який також називають «введенням сперматозоїда в цитоплазму». Це один із різновидів екстракорпорального запліднення. Його застосовують, коли чоловік має нормальні сперматозоїди, проте з якоїсь причини вони не досягають яйцеклітини. Імовірність зачаття при цьому методі – понад 60%.
4. Донорство сперми. До цього методу вдаються у тих випадках, коли в родині чоловіка є тяжкі спадкові захворювання або сперматозоїди у спермі зовсім відсутні. Використовується досить рідко і полягає в штучному заплідненні жінки донорською спермою.

Щодо питання, якими є шанси впоратися з проблемою чоловічого безпліддя, варто зауважити, що за останні три десятиліття наука про репродукцію людини досягла значного прогресу і допомогла мільйонам пар подолати безпліддя і завести власних дітей.

Не слід нехтувати й рекомендаціями щодо профілактики проблем з зачаттям дитини:

• Уникати випадкових сексуальних зв’язків;
• Виключити з раціону алкоголь, відмовитися від паління;
• Щодня виконувати помірні фізичні вправи;
• Регулярно проходити профілактичне обстеження, а також у разі появи симптомів інфекційної патології статевих органів.
• Організувати повноцінний відпочинок і сон. Уникати стресів.
• Статевий контакт з постійною партнеркою має відбуватися не рідше ніж раз на три-п’ять днів.