Психологічне безпліддя

• систематично відчуває значний стрес на роботі; 
• звинувачує себе в безплідді або сприймає відсутність дітей як покарання за попередній спосіб життя (можливо, переривання вагітностів минулому); 
• не довіряє своєму партнерові або думає, що він не готовий до народження дитини;
• остаточноне визначила для себе, чи потрібна  їй дитина саме зараз; 
• переживає депресію;
• переймається через фінансові та інші побутові питання, пов’язані з народженням дитини; 
• нещодавно зазнала серйозного психологічного потрясіння (втрата близької людини, аварія, потоп або пожежа, великі фінансові втрати тощо); 
• піддається серйозному психологічному пресингу з бокуродичів, друзівчерез відсутність вагітності та дітей. 

Ознакою психологічного безпліддя може бути вже хоча б наявність занепокоєння проблемами зачаття, коли насправді ніяких фізіологічних проблем немає. Статистика свідчить, що в разі активного статевого життя 85% жінок вагітніють протягом року, а 95% – протягом двох років. Тому приводів для паніки та думок про безпліддя немає, якщо жінка з партнером намагаються зачати дитину лише кілька місяців поспіль. 

У зоні особливого ризику – занадто вразливі натури і люди, які все тримають у собі. Перші страждають через те, що перебільшують свої проблеми, а другі просто не дають виходу власним емоціям. Репродуктивна й ендокринна системи під таким серйозним пресингом психологічних чинників без спеціальної  допомоги можуть і зовсім не відновити свої функції.

Діагностувати реальну причину психологічного безпліддя без допомоги фахівців буває досить складно. Іноді подружжю достатньо просто навчитися релаксувати, а іноді потрібно підключати психотерапію, розслаблювальні техніки (йога, медитація, голковколювання, масаж) і навіть медикаменти. Розпочати краще з консультації у репродуктолога. Якщо він визначить, що причина криється в психосоматиці, то призначить прийом у психотерапевта або психолога. У кожному конкретному випадку рішення буде індивідуальним, але практично завжди фахівець намагається усунути негативні емоційні переживання. Основні емоції, що супроводжують безпліддя, – це занепокоєння, страх і агресія (спрямована як на себе, так і на людей довкола). Нерідко до них приєднуються відчуття провини і образи, розгубленість і розчарування. Психолог допоможе зменшити напруження, що заважає процесу зачаття. Тут може допомогти ефект «зливання» емоцій, коли сам факт спокійної розмови з фахівцем буває дуже корисним, адже нерідко подружжю (або жінці) не вистачає можливості просто поділитися своїми переживаннями.