Вторинне безпліддя у жінок – це неможливість більше року зачати дитину жінкам, у яких вже була колись вагітність, незалежно від її результату (пологи, завмерла вагітність, самовільні або медичні переривання вагітності).
Наявністю в анамнезі природного зачаття в минулому вторинне безпліддя відрізняється від первинного, при якому жінка жодного разу не вагітніла.
У 80-90% випадків причинами вторинного безпліддя є:
- запальні захворювання жіночих статевих органів;
- наслідки перенесених раніше запальних захворювань органів статевої системи (зазвичай – непрохідність маткових труб внаслідок утворенихуних спайок).
Інші фактори всі разом узяті викликають вторинне безпліддя у 10-20% випадків. Серед них найчастіше зустрічаються:
- ендокриннізахворювання(гіпотиреоз, патологія статевих залоз);
- непрохідність маткових труб (можливі причини – медичні аборти, перенесені в минулому хірургічні операції, травми);
- ендометріоз;
- міома матки.
Усунення проблеми вторинного безпліддя починається з діагностики, яка включає в себе:
- Консультацію та огляд гінеколога. Лікар-гінеколог збирає анамнез пацієнтки, проводить гінекологічний огляд і призначає необхідні діагностичні процедури. Також додатково беруться мазки наонкоцитологію.
- Аналізи на інфекції. Обов’язково потрібно здати кров на гонорею,трихомоніаз,уреаплазмоз, мікоплазмоз, хламідіоз, вірус герпесу, цитомегаловірус і т.д. Ці захворювання можуть стати причиною запальних процесів в організмі і спровокувати вторинне безпліддя.
- Дослідження на гормони. Дослідження проводяться в конкретний день менструального циклу, для кожного гормону існують свої вимоги і рекомендації щодо здачі крові.
- УЗД органів малого тазу. Це дозволяє визначити станендометрію, дослідити яєчники і матку.
- Також можуть призначатися додаткові діагностичні процедури, які включають в себелапароскопію, аналіз наантиспермальні антитіла і т.д.
Тільки після виявлення причин починають лікування вторинного жіночого безпліддя. Для цього може застосовуватися:
- Консервативна терапія. Призначається в разі, коли у жінки виявлено інфекцію, або встановлено гормональний фактор безпліддя. Інфекції лікуються протимікробними препаратами, які лікар обирає залежно від виду збудника і його чутливості до антибіотиків. Ендокринологічні порушення можна компенсувати за допомогою гормональних лікарських засобів;
- Хірургічне лікування. Найбільш ефективне, коли причиною безпліддя є непрохідність маткових труб, доброякісні пухлини, ендометріоз.
Якщо традиційні способи лікування виявляються неефективними, то вдаються до допоміжних репродуктивних технологій:
- запланованого статевого акту;
- штучноївнутрішньоматковоїінсемінації (введення сперматозоїдів у матку штучно, за допомогою катетера);
- екстракорпоральногозапліднення (яйцеклітину запліднюють у лабораторних умовах, а отриманий ембріон переносять у матку);
- донорстваооцитів(статевих клітин);
- ін’єкції сперматозоїда в яйцеклітину;
- сурогатного материнства.
Рекомендуємо до прочитання
