проталіс protalis

Ендокринне безпліддя

проталіс protalis

Ендокринне (гормональне) безпліддя – це стан, який об’єднує велику групу захворювань і патологій, що призводять до гормональних порушень в організмі і впливають на репродуктивну функцію. Як наслідок зачаття дитини природним шляхом стає неможливим. Цей різновид безпліддя зустрічається як у жінок, так і у чоловіків. У жінок спостерігаються порушення менструального циклу і відсутність овуляції, а у представників чоловічої статі змінюється морфологія (склад) сперми. Згідно зі статистикою ендокринне безпліддя становить близько 40% від усіх форм безпліддя. 

Жіноче ендокринне безпліддя класифікують як первинне і вторинне. Діагноз «первинне безпліддя» ставлять жінці, яка ніколи раніше не вагітніла, якщо при регулярному статевому житті зі здоровим чоловіком без використання контрацептивів у неї не настала вагітність протягом одного року. Вторинне безпліддя – неможливість завагітніти у жінок, які раніше вагітніли, незалежно від результату цієї вагітності.

До найпоширеніших причин ендокринного безпліддя варто віднести: 

  • порушення овуляторної функції;
  • патології гіпофіза, гіпоталамуса, залоз статевої секреції, щитоподібної залози;
  • онкологічні захворювання;
  • переважання в жіночому організмі чоловічих статевих гормонів;
  • полікістоз яєчників;
  • зайву вагу;
  • спадковий фактор;
  • великі маткові кровотечі;
  • гіперплазію наднирників;
  • вроджені патології статевих органів;
  • зменшені концентрації естрогену, прогестерону. 

Щоб визначити, чи дійсно проблеми із зачаттям дитини мають ендокринні причини, проводять комплексну діагностику, яка починається з опитування жінки, під час якого лікар з’ясовує, чи є в анамнезі гінекологічні захворювання, перенесені оперативні втручання, порушення менструального циклу, вдала чи невдала вагітність. 
 
Потім проводяться: 

  • дослідження метричних параметрів тіла. Розраховується індекс маси тіла, оцінюється розвиток вторинних статевих органів, характер волосяного покриву;
  • гінекологічний огляд. Лікар вивчає будову піхви і матки, оцінює стан органів статевої системи. На цьому етапі можна помітити недорозвинення абополікістозяєчників, які призводять до ендокринної безплідності; 
  • УЗД. Дослідження дозволяє виявляти навіть незначні патології органів малого тазу. Також виконується ультразвуковий моніторинг процесу дозрівання фолікулівуяєчниках; 
  • тести на овуляцію. Використовується вимір базальної температури (найнижча температура тіла протягом доби) і сечовий тест. Визначеннянаявності або відсутності овуляції є важливою частиною діагностики ендокринного безпліддя;
  • біопсіюендометрія;
  • ендокринологічне обстеження. Ендокринолог призначає аналізи, які визначаютьрівень різних гормонів в організмі. Це дає можливість оцінити загальний стан гормонального фону пацієнтки. 

Ендокринне безпліддя успішно лікується, якщо вчасно виявити і  скоригувати порушення, що призвели до його виникнення. Після лікування жінці потрібен довічний контроль рівня статевих гормонів. 

Форма зворотного зв'язку*

Завжди раді відповісти на запитання. Один з наших досвідчених експертів залюбки надасть вам зворотний зв’язок у найстисліші терміни.​