Ендокринне (гормональне) безпліддя – це стан, який об’єднує велику групу захворювань і патологій, що призводять до гормональних порушень в організмі і впливають на репродуктивну функцію. Як наслідок зачаття дитини природним шляхом стає неможливим. Цей різновид безпліддя зустрічається як у жінок, так і у чоловіків. У жінок спостерігаються порушення менструального циклу і відсутність овуляції, а у представників чоловічої статі змінюється морфологія (склад) сперми. Згідно зі статистикою ендокринне безпліддя становить близько 40% від усіх форм безпліддя.
Жіноче ендокринне безпліддя класифікують як первинне і вторинне. Діагноз «первинне безпліддя» ставлять жінці, яка ніколи раніше не вагітніла, якщо при регулярному статевому житті зі здоровим чоловіком без використання контрацептивів у неї не настала вагітність протягом одного року. Вторинне безпліддя – неможливість завагітніти у жінок, які раніше вагітніли, незалежно від результату цієї вагітності.
До найпоширеніших причин ендокринного безпліддя варто віднести:
- порушення овуляторної функції;
- патології гіпофіза, гіпоталамуса, залоз статевої секреції, щитоподібної залози;
- онкологічні захворювання;
- переважання в жіночому організмі чоловічих статевих гормонів;
- полікістоз яєчників;
- зайву вагу;
- спадковий фактор;
- великі маткові кровотечі;
- гіперплазію наднирників;
- вроджені патології статевих органів;
- зменшені концентрації естрогену, прогестерону.
Щоб визначити, чи дійсно проблеми із зачаттям дитини мають ендокринні причини, проводять комплексну діагностику, яка починається з опитування жінки, під час якого лікар з’ясовує, чи є в анамнезі гінекологічні захворювання, перенесені оперативні втручання, порушення менструального циклу, вдала чи невдала вагітність.
Потім проводяться:
- дослідження метричних параметрів тіла. Розраховується індекс маси тіла, оцінюється розвиток вторинних статевих органів, характер волосяного покриву;
- гінекологічний огляд. Лікар вивчає будову піхви і матки, оцінює стан органів статевої системи. На цьому етапі можна помітити недорозвинення абополікістозяєчників, які призводять до ендокринної безплідності;
- УЗД. Дослідження дозволяє виявляти навіть незначні патології органів малого тазу. Також виконується ультразвуковий моніторинг процесу дозрівання фолікулівуяєчниках;
- тести на овуляцію. Використовується вимір базальної температури (найнижча температура тіла протягом доби) і сечовий тест. Визначеннянаявності або відсутності овуляції є важливою частиною діагностики ендокринного безпліддя;
- біопсіюендометрія;
- ендокринологічне обстеження. Ендокринолог призначає аналізи, які визначаютьрівень різних гормонів в організмі. Це дає можливість оцінити загальний стан гормонального фону пацієнтки.
Ендокринне безпліддя успішно лікується, якщо вчасно виявити і скоригувати порушення, що призвели до його виникнення. Після лікування жінці потрібен довічний контроль рівня статевих гормонів.
Рекомендуємо до прочитання
